Тисячі українських родин живуть із невідомістю: близька людина зникла безвісти на фронті, у окупації або перебуває в полоні. Немає ні новин, ні прощання. Кожен дзвінок — надія і страх водночас. Такий стан виснажує, і важливо знати: ваша реакція нормальна для ненормальної ситуації.
Що таке невизначена втрата
Психологиня Pauline Boss назвала цей досвід невизначеною втратою: людина фізично відсутня, але психологічно присутня, і немає відповіді, чи вона жива. У статті «Міф про завершення» (2012) Boss і Carnes пояснюють, чому звична порада «відпустити» тут не працює: втрата відкрита за своєю природою, і горе не має кінцевої точки. Мета підтримки — не змусити людину «закрити» історію, а допомогти знайти сенс і жити далі попри брак відповідей. Надія полягає в тому, щоб навчитися витримувати невизначеність.
Що кажуть дослідження
Систематичний огляд Lenferink та співавторів 2019 року зібрав п’ятнадцять досліджень психологічного стану рідних зниклих людей. Усі вони стосувалися зникнень унаслідок війни чи державного терору. У рідних часто виявляли посттравматичний стрес і депресію, хоча частота сильно різнилася між дослідженнями. Більше пережитих травматичних подій і ближча спорідненість зі зниклою людиною були пов’язані з важчим станом. Порівняльні дослідження не знайшли різниці в рівні симптомів між рідними зниклих і рідними загиблих. Тобто невизначена втрата важить не менше, ніж підтверджена.
Практичні кроки в Україні
Офіційні дії дають відчуття, що ви робите все можливе. За роз’ясненнями Міністерства юстиції та Міністерства оборони, родині варто:
- звернутися до Національної поліції із заявою та наявними документами; поліція може взяти зразок ДНК у найближчих родичів для порівняння;
- повідомити Національне інформаційне бюро, яке збирає дані про військовополонених і зниклих;
- подати заяву Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, для внесення до Єдиного реєстру;
- створити запит до Центрального агентства з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Контакти перевіряйте на офіційних сайтах цих установ: вони можуть змінюватися. Остерігайтеся людей, які обіцяють інформацію про близьку людину за гроші.
Як дбати про себе
**І надія, і сум.** Boss радить мислення «і те, і те»: можна вірити в повернення й водночас сумувати за тим, що втрачено вже зараз. Це не зрада, а спосіб витримати.
**Ритуали без остаточності.** Лист, який ви пишете людині, свічка в день народження, місце, куди ви приходите думати про неї, — дають почуттям форму, не вимагаючи визнати смерть.
**Люди в схожій ситуації.** Спільноти родин зниклих і полонених дають розуміння, якого часто бракує навіть близьким.
**Фахова підтримка.** Якщо безсоння, тривога чи безнадія не відступають, пройдіть самоперевірку й зверніться до фахівця. Цілодобова безкоштовна лінія — Lifeline Ukraine, 7333; за безпосередньої небезпеки — 112.
Про матеріал
Освітня стаття не встановлює діагнозу й не замінює індивідуальної консультації. Джерела наведено нижче; незалежна клінічна рецензія цього тексту не проводилася.
- Дії
Офіційні заяви й зразок ДНК — те, що у ваших силах.
- І те, і те
Можна надіятися й сумувати одночасно.
- Опора
Люди в схожій ситуації та фахова підтримка.
Пояснювальна схема до статті, а не діагностичний алгоритм.